Вони можуть змусити об'єкт атаки самостійно передати конфіденційні дані, зробити здавалося б безневинний клік або довіритися «колезі» з електронного листа. Світ кіберзагроз еволюціонує щодня і сьогодні достатньо одного невдалого рішення, щоб втратити доступ до даних, зазнати фінансових збитків чи навіть паралізувати роботу компанії. Головні вектори атак у 2025 році За останній рік кількість витоків даних досягла 353 мільйонів випадків. Бізнес стикається з низкою загроз, які можуть призвести до фінансових втрат та втрати довіри клієнтів:

• Фішинг та соціальна інженерія – 90% атак починаються з людського фактора. Наприклад, шахраї можуть надсилати підроблені електронні листи або повідомлення в месенджерах, які виглядають як офіційна кореспонденція від партнерів або керівництва. Якщо одержувач відкриє файл або перейде за посиланням, зловмисники можуть отримати доступ до корпоративної мережі. Постійно вдосконалюючи свої методи, кіберзлочинці вивчають поведінку жертв і персоналізують атаки, роблячи їх максимально правдоподібними.
• Ланцюги постачання – хакери проникають у систему не напряму, а через вразливості підрядників або постачальників програмного забезпечення. Наприклад, шкідливий код може бути інтегрований в оновлення популярної бізнес-програми і користувачі навіть не підозрюватимуть, що встановлюють загрозу. Атаки на ланцюги постачання складні в детектуванні, адже шкідливе ПЗ може перебувати в системі місяцями, перш ніж активується.
• Програми-вимагачі та уразливості ПЗ – хакери використовують слабкі місця в програмному забезпеченні або операційних системах для зараження мережі. Наприклад, після проникнення в систему вони шифрують файли і вимагають викуп за їх розблокування. Класичний сценарій – атака на організацію, яка зберігає критично важливі дані, наприклад, медичні записи або фінансові звіти. Уразливості можуть бути і в хмарних сервісах, що дає можливість атакувати віддалено.
• Зламані облікові дані – вкрадені або вгадані паролі відкривають кіберзлочинцям двері до внутрішніх систем. Наприклад, якщо співробітник використовує однаковий пароль для особистих і корпоративних акаунтів, зловмисники можуть скористатися ним після витоку даних з будь-якого ресурсу. В деяких випадках паролі взагалі не потрібні – хакери експлуатують слабо захищені системи, де автентифікація недостатньо надійна.
• Компрометація особистих пристроїв – смартфони, ноутбуки та планшети часто використовуються для доступу до робочих ресурсів, але не всі вони захищені. Наприклад, заражений додаток, встановлений на особистий телефон, може передати зловмисникам облікові дані для входу в корпоративну мережу. Це особливо небезпечно в умовах гібридної роботи, коли працівники користуються особистими пристроями без належного рівня захисту.
• Легітимні інструменти як метод зламу – зловмисники можуть використовувати системні програми, такі як PowerShell або Task Scheduler, щоб проникати в мережу і залишатися непоміченими. Наприклад, якщо хакери отримують облікові дані адміністратора, вони можуть використовувати вбудовані функції для переміщення всередині мережі, викрадення даних або запуску шкідливих процесів. Оскільки такі дії виглядають як легітимна активність, їх складно виявити стандартними засобами безпеки.

Чому бізнес в Україні у зоні ризику? За даними, які надав редакції холдинг SHERIFF, українські компанії лише починають усвідомлювати критичну важливість кіберзахисту. CEO кібербезпеки SHERIFF Євген Єгоров зазначає: "Ми бачимо зростаючий інтерес бізнесу до кібербезпеки, але більшість компаній все ще обирають реагування, а не превентивний захист. Наше завдання – допомогти бізнесу впровадити проактивні системи захисту, які мінімізують ризики атак та витоків даних." Що варто впровадити вже сьогодні? Багатофакторна автентифікація (МФА)– забезпечує додатковий рівень безпеки при вході в систему, навіть якщо пароль став відомим зловмисникам. Регулярне оновлення ПЗ – виправляє уразливості, якими можуть скористатися хакери. Навчання співробітників – розпізнавання фішингових атак і загальних принципів кібергігієни значно знижує ризики. Контроль безпеки підрядників – перевірка надійності компаній, яким передається доступ до даних. Моніторинг активності в мережі – виявлення незвичних дій та попередження атак на ранньому етапі. Резервне копіювання критичних даних – у разі атаки дозволяє швидко відновити інформацію. Контроль доступу до корпоративних систем – обмежує коло осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації.

 

 

Як захистити бізнес від невидимих загроз? У сучасному кіберпросторі безпека – це не разовий захід, а процес. Важливо створити систему захисту, яка дозволить не лише реагувати на атаки, а й запобігати їм. В основі такого підходу:

• Виявлення та блокування загроз у реальному часі – аналіз підозрілих дій, що дозволяє швидко зупинити потенційну атаку.
• Контроль доступу та багаторівнева аутентифікація – мінімізує ризик компрометації облікових записів.
• Шифрування даних – захист від несанкціонованого доступу навіть у разі витоку.
• Аналіз логів і поведінковий моніторинг– дозволяє виявити підозрілу активність задовго до зламу.
• Інструменти запобігання фішинговим атакам – блокування підозрілих повідомлень та перевірка надійності ресурсів.

Розуміння основ кіберзахисту – це ключ до збереження даних і фінансової стабільності. Кіберзлочинці вдосконалюють свої методи щодня, тому варто зробити кібербезпеку пріоритетом для бізнесу вже сьогодні.